ПІЛЬГИ

Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту

Серед додаткових заходів соціального захисту переважне місце належить пільгам, які передбачено законодавством.

Пільга — це встановлений законодавством дозвіл на повне або часткове звільнення певних категорій осіб від виконання певних обов'язків, які встановлені для інших суб'єктів (категорії суб'єктів), або надання особі додаткових прав (додаткового змісту та обсягу права) у визначеній сфері, порівнюючи з правами (обсягом прав) інших осіб у такій сфері.

Таким чином, пільги — це нерівність у правах, за допомогою пільг здійснюється диференціація категорій осіб, яким надається особливий статус (професійний або соціальний). Пільги — це завжди поліпшення становища особи порівняно з іншими особами, що мають права у певній сфері (галузі). При цьому надання пільг одній категорії осіб тягне скорочення обсягу прав у інших категорій осіб. Особливо це виявляється, коли фінансування забезпечення прав У певній сфері здійснюється з одного джерела, наприклад з державного або місцевого бюджетів, або за рахунок коштів відповідних роботодавців.

Отже, існування пільг — складна проблема. Світова практика свідчить, що пільги можуть застосовуватися, але обсяги таких пільг мають бути оптимальними, їх критерії мають бути встановлені у законі, і при цьому має бути додержано принципу соціальної справедливості щодо забезпечення прав у цілому для населення або його частини.

За сферою суспільного життя пільги поділяють на трудові, податкові, транспортні, житлові, у сфері охорони здоров'я, освіти тощо.

Залежно від характеру підстави, з якої пільги надаються певним категоріям осіб, пільги поділяють на професійні й соціальні.

В Україні пільги встановлені для певних категорій працівників у зв'язку а їх професійним статусом (народні депутати, депутати місцевих рад, військовослужбовці, працівники міліції, судді, прокурори, слідчі прокуратури та ін.), та у зв'язку з особливим соціальним статусом окремих категорій населення (ветерани війни, ветерани праці, ветерани органів внутрішніх справ та військової служби, інваліди та ін.).

Соціальний статус особи — це встановлена законодавством сукупність прав та обов'язків особи у соціальній сфері. Пільги за соціальним статусом надаються особі, яка зазнала особливих соціальних ризиків, наприклад зазнала каліцтва (інвалідності), була учасником бойових дій, була піддана репресіям з політичних мотивів і реабілітована, зазнала техногенного або екологічного лиха тощо.

Наявність пільг за професійним статусом за міжнародною практикою вважається нонсенсом, оскільки презумується, що заробітна плата працівника будь-якої категорії має забезпечувати гідний рівень життя йому та членам його сім'ї і надавати можливість самостійно оплачувати усі необхідні житлові, побутові, медичні та інші послуги. Щодо пільг за соціальним статусом, то такі пільги передбачаються у законодавстві зарубіжних країн. Водночас такі пільги, по-перше, існують, як державна соціальна допомога, що надається після перевірки ступеня нужденності особи, по-друге, надаються у формі грошової допомоги (житлова допомога, допомога на оплату освітніх послуг, гранти на навчання, допомога на батьків-одинаків тощо), натуральної допомоги (забезпечення молоком та вітамінами дітей до п'яти років і вагітних жінок, забезпечення необхідними предметами домашнього вжитку і паливом), субсидії (на проїзд у громадському транспорті, на житло) або відшкодування необхідних витрат (на медичне обслуговування, опалення житла для пенсіонерів) тощо.

Останніми роками уряд України зробив кілька спроб перевести пільги у систему державної соціальної допомоги.

По-перше, постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2002 р - № 253 було затверджено Стратегію заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню, якою передбачалося здійснити поетапне переведення пільг і субсидій населенню на компенсаційні виплати у грошовій формі, а також введення мораторію на запровадження нових видів пільг або розширення категорій їх одержувачів. Однак мораторій не спрацював, до останнього часу було прийнято багато актів, в яких продовжували встановлювати нові пільги. Планувалося з 2005 р. почати поетапне запровадження заміни пільг на грошові виплати. Але з економічних і політичних причин зазначену Стратегію було скасовано. Триває робота над новою Концепцією забезпечення адресного надання пільг окремим категоріям громадян.

По-друге, у питанні щодо надання пільг за професійною ознакою в законах України про Державний бюджет на відповідний рік фактично застосовано такий механізм:

1) встановлено правило, згідно з яким такі пільги надаються відповідними установами, де перебувають на службі такі працівники;

2) встановлено, що матеріальне забезпечення і пільги надаються у межах бюджетних асигнувань, які виділяються на утримання таких установ;

3) встановлено, що право на пільги мають лише ті працівники, грошові доходи котрих разом з грошовим еквівалентом пільг не перевищують певної межі — податкової соціальної пільги.

На які види послуг поширюється надання пільг з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі – Порядок), визначає механізм реалізації права на отримання пільг залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами:

1) з оплати послуг за користування:

- житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій);
- комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів);
- паливом, скрапленим газом;
- телефоном.

2) послуг із встановлення квартирних телефонів;

3) підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Категорії громадян пільговиків, які мають право на пільги з урахуванням доходу сім'ї

        Дія Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою:

1. особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 3;
2. дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою;
3. учасники війни;
4. особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону;
5. особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
6. вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною);
7. ветерани праці;
8. особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
9. вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною);
10. жертви нацистських переслідувань;
11. багатодітні сім'ї,
12. дитячі будинки сімейного типу;
13. прийомні сім'ї, в яких не менше року проживають троє або більше дітей, сім'ї, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
14. діти війни;
15. батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов'язків.
16. особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали інвалідами під час виконання службових обов'язків).

Хто належить до членів сім'ї пільговика при наданні пільг з урахуванням доходу сім'ї

       Відповідно до статті 51  Бюджетного кодексу України до членів сім'ї пільговика під час надання пільг належать:

       -  дружина (чоловік), їх неповнолітні діти (до 18 років);

       -  неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи;

 - непрацездатні батьки;

- особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним.

До сукупного доходу сім'ї пільговика включаються нараховані:

1) пенсія;
2) заробітна плата;
3) грошове забезпечення;
4) стипендія;
5) соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності);
6) доходи від підприємницької діяльності;
7) допомога по безробіттю та інші виплати, що здійснюються фондами соціального страхування.

Для працездатних осіб, у яких відсутні доходи (крім осіб, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, вищих навчальних закладах, осіб, призваних на строкову військову службу), та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на відповідний місяць.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, - трьох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої / другої / третьої групи, враховується дохід у розмірах, зазначених в абзацах дев’ятому та десятому цього пункту, незалежно від отриманих (не отриманих) ними доходів.

Для визначення права на отримання пільг по оплаті за житлово-комунальні послуги, громадянин повинен подати декларацію про доходи сім’ї пільговика, а також довідки про доходи свої та членів сім’ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.

Для непрацюючих пільговиків, які отримують лише пенсію і соціальні допомоги, право на отримання пільги розраховується автоматично згідно інформації, отриманої від територіальних органів Пенсійного фонду України за результатами обміну електронними базами даних.

У разі, коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права.

Після закінчення дванадцяти місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період.

Пільговики, які відповідно до рівня доходів втратили право на пільги, можуть звернутися до управління праці та соціального захисту населення для оформлення житлової субсидії.

Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (зі змінами), з 01.05.2016 у разі призначення субсидії пільги з оплати житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива і скрапленого газу особам, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), у період її отримання не нараховуються.

Субсидія таким громадянам розраховується без врахування пільг.